Відділ освіти, сім’ї, молоді та спорту Гусятинської Районної Державної Адміністрації

Доповідь Потикевич Мар’яни «Від героїв Крут до героїв Євромайдану й АТО» на всеукраїнській науково-практичній конференції

30 січня 2018 року в місті Тернопіль відбулася всеукраїнська науково-практична конференція «Українська національна революція 1917–1921 рр.: історико-цивілізаційний та національно-патріотичний контексти», представником від учнівського кола на якій була учениця 11 класу ЗОШ І-ІІІ ст. с. Гадинківці Гусятинського району Потикевич Мар’яна

 

 

 

30 січня 2018 року в місті Тернопіль на базі Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти відбулася всеукраїнська науково-практична конференція «Українська національна революція 1917–1921 рр.: історико-цивілізаційний та національно-патріотичний контексти». Конференція була організована спільно Тернопільським обласним комунальним інститутом післядипломної педагогічної освіти, Тернопільською обласною державною адміністрацією, Тернопільською обласною радою, Тернопільською міською радою, Тернопільським національним педагогічним університетом ім. В. Гнатюка, Тернопільським обласним краєзнавчим музеєм, а також Державним архівом Тернопільської області.

 

Конференція передбачала роботу за такими напрямами:

Подвиг героїв Крут – приклад патріотизму для сучасної молоді.

Трансформація парадигми української державності упродовж ХХ ст.

Українська національна революція 1917-1921 рр. в історико-цивілізаційному контексті

Інтерпретація подій Української національної революції 1917-1921 рр. у контексті національно-патріотичного виховання української молоді.

Події Української національної революції 1917-1921 рр. у теорії та методиці викладання суспільствознавчих дисциплін.

Українська культура і мистецтво в умовах революційних зрушень.

Трансформація соціальних систем на революційному зламі.

Україна на зламі тисячоліть: історичні та цивілізаційні виклики.

Роль націоналістичних рухів в українському державотворенні.

 

   

 

   

 

Участь у конференції взяли представники органів державної влади, низка відомих в Україні науковців, а також вчителі ЗНЗ. Єдиним представником учнівського кола була учениця 11 класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів села Гадинківці Гусятинського району Потикевич Мар’яна. Вона виступила із доповіддю на тему «Від героїв Крут до героїв Євромайдану й АТО».

Від героїв Крут до героїв Євромайдану й АТО

Відомою є фраза В’ячеслава Чорновола «Україна починається з тебе». Це висловлювання відомого українського політика, борця за незалежність Української держави є особливо актуальним для нас – молодого підростаючого покоління громадян, від яких залежить майбутнє нашої державності.

 Минуло вже більше ніж чверть століття, як Україна здобула незалежність, однак це лише незначна частина історії нашої державності, нашого минулого.

Протягом всього цього часу наша свідомість та громадянська позиція постійно змінювалися, а окремі події (Помаранчева революція, Євромайдан) стали масштабним потрясінням не лише для України, а й для всього світу.  Україна продемонструвала всім, що ми – міцна духом волелюбна нація, яка навчилася поважати себе і яка вміє відстоювати свій демократичний вибір. Це у свою чергу стало додатковим імпульсом, який посилив консолідацію українського народу.

Разом з тим, варто зазначити, що незалежність не дісталась нам просто так, без жодних зусиль. За створення суверенної України боролися цілі покоління українських патріотів.

29 січня 2018 року виповнилося 100 років з часу бою під Крутами – події, яка відбулася біля залізничної станції Крути між Бахмачем і Ніжином під час наступу більшовицьких військ на Київ. У цьому протистоянні бойові дії велися між військовими підрозділами Української Народної Республіки (чотири сотні з 1-Української військової школи ім. Б.Хмельницького, 1-ша сотня Студентського куреня ім. Січових стрільців та 20 старшин під керівництвом сотника А. Гончаренка) та шеститисячним загоном російських більшовицьких військ, який складався з червоногвардійців, солдат-росіян та балтійських матросів під командуванням М. Муравйова [1].

Бій під Крутами був одним із етапів неоголошеної війни, яку більшовицька Росія вела проти української державності протягом 1917–1920 рр. і набув для України символічного значення, оскільки став символом легенди, знаком героїзму та готовності молодих українців  пожертвувати власним життям у боротьбі за свободу і незалежність своєї країни.

Існує думка, що історія може повторюватися. І зараз ми є свідками повторення історії столітньої давнини. Здобуття незалежності, ейфорія перемоги, загроза зі Сходу і знову молоді українські патріоти (герої «Небесної сотні», українські воїни в зоні АТО) демонструють свою жертовність у боротьбі за суверенну Україну [5]. Все це, на наш погляд свідчить про те, що приклад героїв Крутянського бою живий і він наслідується.

Аналізуючи події сторічної давності і сучасні виклики, з якими зіткнулася Українська держава можна провести низку паралелей. Найперше слід відзначити, що як 29 січня 1918 року поступаючись за чисельністю майже у 10 разів учасники Крутянського бою стримували наступ російських більшовицьких військ, так і наприкінці 2013 – початку 2014 року протестувальники на Євромайдані стримували натиск режиму Януковича на європейський вибір українського народу [2]. Це, на наш погляд, свідчить, що молодим українським патріотам і в той час і сьогодні притаманні такі риси як активна громадянська позиція, масовий героїзм, готовність до самопожертви у боротьбі за свободу та незалежність України.

Зараз, в умовах російсько-української війни, є ще чимало громадян, які або продовжують називати Російську Федерацію «братньою», а президента Путіна – захисником інтересів жителів Донбасу, або ж стверджують, що продовжувати боротися за Донбас немає сенсу і краще «передати» його Росії («…Путіна ми і так не переможемо, сили нерівні, тому немає сенсу даремно проливати кров наших солдат….» [2]). Тому особливо важливо розкривати перед суспільством окремі грані історичної пам’яті і для тих, хто сьогодні розчарувався або ж зневірився у перемозі над російським агресором нагадувати, що саме бій під Крутами столітньої давності є символом боротьби українців проти російської агресії. Думаю, не випадково в Інтернеті молоді дописувачі називають героїв Крут “першими кіборгами”.

Не менш яскраво між подіями, які розділяють майже 100 років простежується паралель, пов’язана зі станом української армії на момент початку російської агресії, її боєздатністю, ставленням до неї вищого політичного керівництва Української Держави.  Це питання у 2017 році відомий український історик Володимир Сергійчук  детально висвітлив під час круглого столу, який проходив у посольстві України в Латвії і був приурочений 99-тій річниці Крутянського бою [6]. У своєму виступі він, зокрема, зазначив: «Згадуючи Крути… Ми бачимо як повторюється історія. А повторюється вона тому, що ми самі не вчимося на своїх помилках. Згадаймо, що відбулося в 1917 році з українською армією після того як від її командування відсторонили Симона Петлюру. Цю армію Володимир Винниченко просто розвалював. А хіба нещодавно ми не були свідками того, як нашу армію розвалювали при Януковичі – вже остаточно. Одне до одного. І слава Богу, що через сто років повторився той молодечий здвиг, який дозволив захистити Україну…» [6]. Варто зазначити, і це відрадно, у цьому питанні помітні позитивні зрушення, адже ми таки зуміли відновити (а по суті заново створити) справжню сильну, боєздатну армію, яка здатна не лише стримувати російський наступ вглиб України, а й з часом визволити тимчасово окуповані території.

Бій під Крутами упродовж своєї сторічної історії був наповнений чималою кількістю різноманітних міфів. В основі одного із них покладено той факт, що загиблі учасники бою були названі «жертвами абсурду». Згодом аналогічне трактування вживалося і по відношенні до воїнів УПА. Однак, навіть не вступаючи у полеміку із прихильниками даних трактувань, слід зазначити, що й така «героїка абсурду» не була даремною, вона мала перспективу. І у випадку бою під Крутами це була абсолютно конкретна перспектива. Так, вступивши у бій із російсько-більшовицькими загонами, герої Крут зуміли на 4 дні затримати авангардні частини Червоної гвардії. За цей час українська делегація у Брест-Литовську зуміла підписати Брестський мирний договір, який де-юре визнав Українську державу повноправним суб’єктом міжнародного права. За таких умов більшовицька Росія змушена була визнати Українську Народну Республіку, що звичайно не входило у її першочергові плани.

Через декілька місяців (після приходу до влади гетьмана П. Скоропадського) було створено робочу групу, яка поставила першочергові питання про українсько-російський державний кордон. Тому сучасний кордон України з РФ – це теж частково наслідки тих подій (щоправда ті домовленості так і не були підписані радянською Росією, однак згодом практично у цих самих межах була утворена УРСР) [6].

Аналізуючи вищезазначені події відразу хочеться наголосити, що і  в наш час окремі «аналітики» до боїв у Донецькому аеропорту, Іловайську, Дебальцево прикріпили ярлики «невиправдані втрати», «абсурдні втрати». Однак, саме ці події та героїзм українських воїнів дозволили зламати стратегічні плани Російської Федерації щодо України, адже ні для кого не секрет, що кінцевою метою російської агресії була ліквідація української державності,  захоплення більшої частини території України і створення на цих просторах проросійського квазі-державного утворення – Новоросії.  Крім того, як і Крутянський бій 1918 року, так і бойові дії 2014 року дозволили Українській державі зміцнити свої позиції на міжнародній арені. Гібридна війна Росії у 2014 році призвели до підвищеної уваги до України з боку міжнародної спільноти, підтримки її суверенітету, територіальної цілісності, початку політики санкцій щодо Росії.

Досить виразно паралелі між Крутянським боєм і сучасними викликами перед Україною проглядаються у  висвітленні цих історичних подій. Справа у тому, що достовірних відомостей як про Крути, так і про події Євромайдану, війну на Сході є зовсім недостатньо. Про Крути ми дізнавалися в основному із спогадів. Про події сучасності є, здавалося б, достатньо інформації, однак її великий масив є дуже часто суб’єктивним і політично заангажованим. Досі не опубліковані офіційні результати розслідувань убивств на Майдані, не притягнені до відповідальності високі державні чиновники, які давали розпорядження на силовий варіант розгону мітингувальників.

Так само як і в 1918 році трагічна загибель молоді одразу стала аргументом у політичній боротьбі, яка точилася тоді, так і на сучасному етапі. Події на Сході України представляються деякими політичними силами у кривому дзеркалі. Незадоволені діями влади або т. з. проросійські опозиційні сили покладають всю відповідальність за ситуацію на Донбасі на офіційну владу та вище військове командування, звинувачують їх у бездарному керівництві, військових прорахунках, невиконанні Мінських домовленостей та ін.

Підсумовуючи вищевикладене слід найперше відзначити, що бій під Крутами – це героїка нашої трагедії, і тоді, і сьогодні. Але разом з тим, неможливо не підкреслити, що сучасна Україна як і міжнародна спільнота є вже значно досвідченішими, далекогляднішими і спільними зусиллями можуть протистояти просуванню російської агресії, не допустити зміни встановленої після Другої світової війни системи державних кордонів на теренах Центрально-Східної Європи.

Потикевич Мар’яна



« повернутися до списку новин